Артроскопічна хірургія

У багатьох випадках ушкодження менісків, зв'язок, сухожиль та інших структур суглоба можна лікувати за допомогою артроскопічної хірургії.

Але артроскопія потрібна не при кожному болю в суглобі. Рішення про операцію приймається після встановлення причини симптомів та оцінки того, чи дійсно хірургічне втручання може покращити функцію.

Артроскопія — це малоінвазивна хірургічна методика, при якій всередину суглоба через невеликий доступ вводиться спеціальна оптична система — артроскоп.

Зображення внутрішніх структур суглоба передається на монітор, що дозволяє хірургу детально їх оцінити.

Через додаткові невеликі доступи вводяться спеціальні інструменти, за допомогою яких можна виконувати необхідне хірургічне втручання.

Таким чином артроскопія дозволяє не лише побачити патологію всередині суглоба, а й у відповідних випадках відновити або реконструювати пошкоджені структури через мінімальні хірургічні доступи.

Консультація ортопеда-травматолога доцільна, якщо вас турбують:

• біль у колінному або плечовому суглобі
• повторний набряк суглоба після навантаження
• відчуття блокування або «заклинювання» коліна
• нестабільність або відчуття, що коліно «підводить»
• біль у плечі при підніманні руки
• слабкість плеча після травми
• повторні вивихи або нестабільність плечового суглоба
• обмеження рухів
• наслідки спортивної травми
• симптоми, які зберігаються попри проведене консервативне лікування

Перше завдання — встановити причину симптомів.

Лише після цього можна визначити, чи потрібна артроскопічна операція.

Колінний суглоб — один із суглобів, де артроскопічні методики застосовуються особливо широко.

Меніски виконують важливу роль у розподілі навантаження та стабільності колінного суглоба.

Після травми може виникати розрив меніска, який супроводжується болем, набряком, клацанням або механічним блокуванням коліна.

Не кожний розрив потребує операції.

Якщо артроскопічне лікування показане, принциповим є питання:

• чи можна зберегти меніск?

У відповідних випадках перевага надається його відновленню та шву. Якщо характер ушкодження не дозволяє цього зробити, може виконуватися видалення лише нестабільної пошкодженої частини.

Мета — максимально зберегти функціональну тканину меніска, а не просто видалити його.

Розрив передньої хрестоподібної зв'язки може призводити до нестабільності коліна, особливо під час бігу, різкої зміни напрямку руху та спортивних навантажень.

Рішення про реконструкцію залежить не лише від МРТ.

Враховуються:

• клінічна нестабільність
• вік
• рівень фізичної активності
• спортивні та професійні потреби
• супутні ушкодження менісків і хряща
• очікування пацієнта

Якщо показана операція, виконується реконструкція зв'язки з метою відновлення стабільності колінного суглоба.

Артроскопія також може використовуватися при певних локальних ушкодженнях суглобового хряща, вільних внутрішньосуглобових тілах та інших патологічних станах.

Тактика визначається залежно від характеру дефекту, віку пацієнта та стану суглоба в цілому.

Біль у плечі може бути пов'язаний із різними структурами — сухожиллями ротаторної манжети, суглобовою губою, зв'язками та іншими елементами плечового комплексу.

Саме тому перед операцією важливо встановити конкретне джерело проблеми.

Ротаторна манжета — комплекс сухожиль, які забезпечують стабільність та рухи плечового суглоба.

Їх ушкодження може спричиняти:

• біль
• нічний біль
• слабкість
• труднощі при підніманні руки
• зниження функції плеча

Не кожний розрив потребує операції.

Але при відповідних показаннях артроскопічно можна виконати відновлення пошкодженого сухожилля та його фіксацію до кістки.

Після травматичного вивиху плеча можуть пошкоджуватися структури, які забезпечують стабільність суглоба.

У частини пацієнтів після першого вивиху виникають повторні епізоди нестабільності.

Особливо це актуально для молодих та фізично активних людей.

У відповідних випадках артроскопічна операція дозволяє відновити пошкоджені стабілізуючі структури.

При цьому важливо оцінити не лише м'які тканини, а й можливу втрату кісткової тканини, оскільки при значному кістковому дефекті може знадобитися інша реконструктивна стратегія.

Це одне з головних питань цієї сторінки.

Не кожний розрив меніска потрібно оперувати.

Не кожний розрив ротаторної манжети потребує негайної операції.

Не кожний біль у суглобі можна вилікувати артроскопією.

Рішення залежить від причини симптомів, характеру ушкодження, віку, активності, тривалості проблеми та результатів попереднього лікування.

Сам факт наявності змін на МРТ ще не означає автоматичної необхідності операції.

Ми лікуємо не зображення на МРТ, а конкретного пацієнта та порушення функції його суглоба.

Висновки МРТ нерідко містять формулювання, які звучать для пацієнта серйозно: «розрив меніска», «дегенеративні зміни», «ушкодження хряща», «розрив сухожилля».

Але результат МРТ необхідно оцінювати разом із:

• вашими симптомами
• історією травми
• клінічним оглядом
• віком
• фізичною активністю
• станом суглоба в цілому

Іноді зміни, описані на МРТ, не є основною причиною болю.

Тому МРТ допомагає прийняти рішення, але не приймає його замість лікаря.

Результат залежить від конкретної патології та виду втручання.

Метою артроскопічного лікування може бути:

• зменшення болю
• усунення механічного блокування
• відновлення стабільності
• відновлення пошкодженого меніска
• реконструкція зв'язки
• відновлення сухожилля
• покращення рухливості
• повернення до повсякденної та спортивної активності

При цьому важливо розуміти: артроскопія не може «зробити суглоб новим» і не усуває всі причини болю.

Особливо це стосується вираженого артрозу, коли проблема полягає вже не в окремій пошкодженій структурі, а в значному ураженні суглоба в цілому.

З'ясовуємо характер симптомів, механізм травми, рівень активності та функціональні обмеження.

Проводимо клінічні тести для оцінки конкретних структур суглоба.

Залежно від патології використовуються рентгенографія, МРТ, а в окремих ситуаціях — КТ.

Визначаємо, чи може проблема лікуватися консервативно або хірургічне втручання дає обґрунтовану перевагу.

Через невеликі доступи виконується необхідне втручання відповідно до виявленої патології.

Реабілітація залежить від виконаної операції.

Після невеликого втручання відновлення може бути відносно швидким. Після шва меніска, реконструкції зв'язки або відновлення ротаторної манжети необхідний більш тривалий контрольований процес.

Рішення про операцію приймається на основі поєднання симптомів, клінічного огляду та результатів візуалізації.

Зміна на МРТ сама по собі не є показанням до артроскопії.

Якщо меніск або іншу структуру можна обґрунтовано відновити, перевага надається органозберігаючій тактиці.

Кінцева мета — стабільний, рухливий та функціональний суглоб.

Результат реконструкції зв'язки, шва меніска або відновлення сухожилля значною мірою залежить від правильно побудованого післяопераційного відновлення.

При вираженому артрозі або іншому значному структурному ураженні суглоба артроскопічна операція може не дати очікуваного результату.

У такій ситуації важливо визначити інший оптимальний варіант лікування.

Пацієнт раніше переніс оперативне лікування колінного суглоба. Під час повторного обстеження на МРТ виявлено повний розрив трансплантата передньої хрестоподібної зв'язки (ACL) у поєднанні з вертикальним розривом латерального меніска та меніскокапсулярним ушкодженням заднього рогу медіального меніска (ramp lesion).

На МРТ також визначалися супутні посттравматичні та післяопераційні зміни.

МРТ колінних суглобів. Праворуч — повторне ушкодження трансплантата передньої хрестоподібної зв'язки та супутні ушкодження менісків після попереднього оперативного лікування; зліва — контрольне порівняльне дослідження іншого коліна.

Навіть настільки виражені зміни на МРТ самі по собі ще не визначають остаточну тактику лікування. Необхідно співставити результати дослідження зі скаргами пацієнта, клінічною стабільністю коліна, рівнем фізичної активності, результатами попередньої операції та функціональними потребами.

Саме після такої комплексної оцінки можна визначити, чи потрібне повторне хірургічне втручання, які структури потребують відновлення і який обсяг операції буде доцільним.

МРТ показує структуру ушкодження. Завдання хірурга — визначити його клінічне значення та обрати правильну тактику лікування.

Якщо операція планова і клінічна ситуація дозволяє час для прийняття рішення, можна отримати другу думку щодо запропонованого лікування.

Особливо це може бути корисно, якщо:

• операцію рекомендували лише на підставі МРТ
• незрозуміло, чи можна спочатку спробувати консервативне лікування
• запропоновано видалення частини меніска
• є сумніви щодо необхідності реконструкції зв'язки
• рекомендована операція на ротаторній манжеті
• симптоми та висновок МРТ не здаються вам повністю зрозумілими

Під час консультації можна співставити результати МРТ із симптомами та клінічною картиною і визначити, чи дійсно операція потрібна та яку задачу вона повинна вирішити.